Анатолій Дімаров (1922—2014) — відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932—1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей.
В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.
До видання також включено науково-фантастичні повісті «Друга планета» та «Три грані часу».
Як вижити відьмам у світі, де поряд із науково-технічною революцією існує Інквізиція, котра, як і за часів Середньовіччя, безжально бореться із ними?.. Саме така громадянська війна століттями тліє у світі, який описують Марина та Сергій Дяченки у трилогії «Відьмин вік» (1997) — «Відьмин поклик» (2020) — «Відьмин рід» (2020). З одного боку — чоловіки, жінки, діти, себто звичайні люди, під захистом Інквізиції. З іншого — ініційовані відьми, здатні вбити поглядом і покалічити словом, непередбачувані й смертельно небезпечні. Тож Клавдію Старжу, Великому Інквізитору, доведеться докласти неймовірних зусиль, щоб зламати це протистояння й урятувати світ.
Головний герой – молодий (а ближче до кінця роману вже не дуже) хірург з України, який, незважаючи на звинувачення батька у зраді Батьківщини, їде працювати за кордон, щоб на повні груди вдихнути пʼянке повітря свободи. З висоти тераси свого пентгауса він милується нічним містом, яке прийняло його в свої обійми і в якому він зробив стрімку карʼєру, увійшовши в десятку найславетніших хірургів сучасності. Роман складається з лірично-філософських розтинів дійсності, що нанизані, мов намистини, на центральну проблему – моральну дилему українця в еміграції, питання глибоко особистих стосунків українця — сина рідної землі і «манкурта» — українця-громадянина світу, що іде крізь покоління. Пройдисвіт Дарт Вейдер, вічний емігрант Джізус, «славний малюк» Бенні, український ідол нью-йоркської сцени… Життя і сучасність мисляться як продукт поп-культури, який ми всі споживаємо вільно чи невільно, тому на кожному кроці розгортається екзистенційна драма, яку загострює дисонанс культурних світів. Роман – потужна, іронічна, сумна й нелінійна відповідь на очікування великої родинної саги в сучасній українській літературі.
…1943 рік, Іспанія. Молодий шкільний учитель Оріол Фонтельєс з вагітною дружиною приїздить до Торени — невеликого селища в Піренеях. Його уявлення про ідилічне життя в горах невдовзі зникає, оскільки він опиняється перед вибором: що робити і на чий бік пристати? Але, схоже, вибору в нього немає…
…50 років по тому не дуже молода шкільна вчителька Тіна Брос випадково знаходить зошит, в якому Оріол записав свою правду, яка аж ніяк не збігається з офіційною історією, що передається в Торені із покоління в покоління.
У цьому величезному романі йдеться не стільки про долю родин у Каталонії і не стільки про важкі часи в Іспанії — Кабре ставить головне питання: що може бути важливішим за життя окремої людини? Правда? А якщо ніхто й ніколи її не дізнається? Тоді залишається єдине: правда перед самим собою…
Роман «Голоси Памано» було перекладено понад десятьма мовами, за його сюжетом знято серіал. Українською виходить вперше.
Орхан Памук (нар. 1952 р. у Стамбулі) — турецький письменник, володар найвищих світових премій, серед яких Нобелівська премія з літератури 2006 року. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи О. Памука «Сніг», «Чорна книга», «Стамбул: місто та спогади», «Музей невинності», «Мовчазний дім», «Рудоволоса жінка».
На рубежі XIX—ХХ століть стара Османська імперія, горезвісна «хвора людина Європи», вже не справляється з управлінням на місцях. І в цій ситуації чума, що прийшла зі Сходу на мальовничий середземноморський острів Мінґер, стає проблемою здебільшого самих його жителів, губернатора та молодого столичного епідеміолога Нурі-паші, який опинився тут разом із дружиною Пакізе-султан — рідною племінницею султана Абдул-Гаміда, дочкою його скинутого брата. Епідемія чуми загострює й без того непрості стосунки між християнами та мусульманами, які мешкають на острові, що й призводить до революції.
Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.
Олена Костюкович відома як блискучий перекладач Умберто Еко, а також як автор книжки «Їжа. Італійське щастя» — культурологічний твір, що виходить за рамки жанру і здобув світове визнання.
Пам’ять, величезний дар, обертається подекуди й тяжким випробуванням.
Герой роману «Цвінгер» Віктор Зіман «хворіє» пам’яттю. Він не може вирватися з-під влади минулого. Історія його дідуся, який розшукав заховані нацистами скарби Дрезденської галереї, дістала екстремальне продовження під час Франкфуртського книжкового ярмарку 2005 року. У вирі подій, що захопили Віктора, діють і українські гастарбайтери в нинішній Європі, і агенти КДБ брежнєвської епохи, і журналісти «вільних голосів», які вели свої передачі в часи холодної війни й розрядки, і російські мафіозі, що колонізують світовий простір.
«Цвінгер» багатогранний: це і кримінальний трилер, і драматична панорама ХХ століття, і професійний репортаж (книжкова індустрія зображена «зсередини» й зі знанням справи), і частково автобіографія — події засновані на сімейній історії автора, ретельно відтвореній за архівними матеріалами.
Ім’я Івана Петровича Котляревського (1769—1838), засновника нової української літератури, пов’язують, у першу чергу, з його поемою «Енеїда» (1798). Це була перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема.
Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту. «Енеїду» сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття.
Оправа книжки виготовлена з матеріалу на тканинній основі. Обріз зафарбований. Папір — Імперіал. Шовкове лясе.
Девід О. Стюарт (нар. 1951 р.) — американський письменник і адвокат, пише історичні нехудожні твори та історичні романи.
Автор детально описав життєвий шлях першого президента США, створив реалістичний портрет найважливішого лідера Америки. Вашингтон був обраний президентом США у 1789 році й працював на цій посаді два терміни, до 1797 року. Багато традицій президента, які зберігаються досі, встановив саме Вашингтон. За його президентства була створена двопартійна система, заснований Перший банк США. Вашингтон постає перед читачем звичайною людиною, плантатором, який протягом життя став великим політиком і був обраний на найвищу посаду країни.
У своєму романі «Стріла Амура калібром 7,62» Петро Лущик розповідає драматичну історію двох родин — Сокирків і Затуливітер — упродовж більш ніж сто років, від 1918-го і до сьогодення. Тут і часи після Першої світової війни, і період Української Народної Республіки та після неї, і Друга світова війна. В сюжеті історії давніх часів переплітаються із сьогоденням. Географія твору охоплює Київ, схід, південь і захід України, частково Польщу і навіть Росію — Казань і Біробіджан. Жива мова героїв твору виказує їхні справжні почуття, а захопливий сюжет тримає читача в постійній напрузі...
Перу історика, археолога, етнографа Дмитра Яворницького (1855–1940) належить чимало різних за жанром праць, великих і малих, наукових і популярних, більшість з яких присвячено історії запорізького козацтва. Але головним підсумком його творчості стала тритомна праця «Історія запорізьких козаків». Учений також багато працював як лексикограф, вивчав слова і складав словники. Зібрав близько 60 тисяч слів, не зафіксованих раніше.
Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі. Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу, синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого висвітлення історії.
Для широкого загалу читачів.
У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. У основу книги покладено переважно оригінальні листи історичних
осіб і сучасні подіям акти; взято до уваги праці літописців, а також дослідниківпопередників автора. Вчений подає посторінкові посилання на першоджерела.
У виданні йдеться про становлення козацтва, про участь запорожців у народних повстаннях проти Речі Посполитої, висвітлюється роль запорожців у боротьбі за релігійно-національну незалежність Правобережної України, згадано період Руїни. Особливу увагу автор приділяє діяльності видатних козацьких
ватажків — Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін.
Для широкого загалу читачів.
У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва. Книга є найповнішим історичним дослідженням, що охоплює період 1686–1734 рр. Починається від Вічного миру, укладеного 1686 року між Росією та Польщею. Розповідається про взаємини Москви і Варшави з Кримським ханством, експансію московитів на українські землі через спорудження своїх фортець, утиски козацьких вольностей. Ретельно викладені деталі про козацькі війни проти бусурман і торгівлю Запоріжжя з іншими народами. Згадується про антимазепинське й антимосковське повстання Петрика, який намагався за допомогою татар відірвати Україну від Московії, що закінчилося невдачею, бунти стрільців, донського козака Кіндрата Булавіна. Перехід гетьмана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ став цілковитою несподіванкою для царя Петра І, але перемога останнього під Полтавою стала трагедією українського народу. Окремо розповідається про кровопролитне здобуття князем Меншиковим Чортомлицької Січі. Також ні протекторат Туреччини, ні протекторат Московії не стали корисними для запорізьких козаків, змушених поневірятися на чужині...
У літературній творчості Улас Самчук (1905—1987) був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Визначне місце в творчості Самчука посідає публіцистика, своєрідні подорожні нотатки.
У творі «На білому коні» У. Самчук створив образ історичної батьківщини довоєнного періоду, «радянського життя». Автор розповідає про зустрічі з поетами Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе, письменником Віктором Петровим (Домонтовичем), актрисою Тетяною Праховою, Степаном Скрипником (єпископом Мстиславом), отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. «На коні вороному» — це щемливе, тужливе прощання автора з рідною землею, де його надії не справдилися, прощання назавжди.
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії початку XX століття. У третій частини роману — «Батько і син» — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.
«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.
Фолькер Кучер народився 1962 року в місті Ліндлар. Вивчав філософію, історію і німецьку літературу, працював редактором. У 1995 році дебютував детективним романом «Bullenmord». З 2008 року публікує історичні детективні романи, дія яких відбувається в Берліні за часів агонії Веймарської республіки. Головний герой циклу — поліцейський інспектор Гереон Рат. До 2023 року побачило світ дев’ять романів цього циклу, які лягли в основу популярного серіалу «Вавилон—Берлін».
«Ґольдштайн» — третій роман з детективного циклу про комісара Рата (перші два — «Мокра риба» та «Німа смерть» — вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
1931 рік. У злочинному світі Берліна триває боротьба за владу. Інспектор Гереон Рат стежить за американським гангстером Авраамом Ґольдштайном, який оселився в готелі «Ексельсіор». Ніхто не підозрює, що Ґольдштайн уже давно вільно пересувається містом й навіть придбав зброю. Тим часом бос злочинного світу Йоганн Марлоу змушує Рата розпочати приватне розслідування: Рудий Г’юго, голова клубу перснів «Бероліна» та діловий партнер Марлоу, зник. І комісар невдовзі розуміє, що хтось намагається зіштовхнути ворогуючі банди в Берліні, переводячи стрілки на Ґольдштайна. Тож Рат має якнайшвидше з’ясувати, хто за цим усім стоїть...
Володимир Винниченко (1880‒1951) ― видатний український прозаїк і драматург. В українській літературі початку XX століття Винниченко започаткував течію неореалізму. Був одним з найвпливовіших політичних діячів свого часу. Багато років жив і працював в еміграції.
«Сонячна машина» ― перший український науково-фантастичний роман. Події в романі розгортаються на початку 20-х років минулого століття в Берліні. Рудольф Штор створює фантастичну «сонячну машину», яка дає змогу добувати їжу за допомогою сонячної енергії. Машина є визволенням людини від звичних способів годування. Щоб отримати «сонячний хліб», у неї треба покласти траву чи листя і пропустити сонячне світло, після чого оросити потом.
Науково-фантастичний винахід перевернув сприйняття світу людей. Звичне життя змінилося, і люди починають боротися за «сонячну машину».
Цао Сюецінь (1724—1764) — знаменитий китайський письменник, який впродовж усього життя працював над одним романом, відомим під назвою «Сон у червоному теремі».
Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою. Частково автобіографічний сюжет розгортається навколо історії великої аристократичної родини. У ньому — безліч персонажів, а головним героєм є юнак, який дорослішає, переживаючи нещасливе кохання.
«Сон у червоному теремі» перекладено багатьма мовами й продано мільйонами примірників. Роман дозволяє читачеві побачити яскраву картину суспільства Китаю XVIII століття, ознайомитися з його традиційною культурою, наблизитися до розуміння загадкового Сходу.
Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Після поранення та концтабору служив при британській місії в Німеччині, після чого був затриманий і перебував у радянському фільтраційному таборі. Працював головним редактором «Літературної газети». З правління Спілки письменників України його усунули через доноси.
«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.
«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями. І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.
Перша частина трилогії «Куди тече та річка» знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — родина Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.
У другій частині епопеї «Війна і революція» автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєï сiм’ï.
«Мы (ARS ONLINE OÜ) используем cookie-файлы (cookies), обязательные для работы нашего сайта и сервисов, на основании легитимного интереса. Также, мы хотели бы с вашего согласия установить на вашем устройстве опциональные аналитические cookies для запоминания данных о просмотрах и пользования сервисами, а также маркетинговые cookies, которые помогут нам понять, какие сервисы и продукты интересуют пользователей больше всего.
Включая эти cookies, вы способствуете улучшению наших сервисов и продуктов. Подробнее о cookies читайте в нашей «Политике использования файлов cookies». Обязательные cookies мы устанавливаем в любом случае. Ниже вы можете разрешить или не разрешить нам установку опциональных cookies».