Вони з’явилися нізвідки і здобули славу суперзірок — славу, що мало не вбила, але зрештою зробила сильнішими. Це Depeche Mode, що пройшли шлях від незграбних провінційних хлопаків із простенькими мотивами до музичних бунтарів, чиї концерти збирають повні стадіони по всьому світу.
Вони могли розпастися наприкінці 1981 року, коли пішов Вінс Кларк. Чи в 1995-му, коли гурт полишив Алан Вайлдер. Чи багато разів у дев’яностих, коли залежний Дейв Ґаан ледь не вмер через наркотики і спробу суїциду, Мартін Ґор боровся з алкоголізмом, а Ендрю Флетчер — з депресією.
Depeche Mode могли багато разів з тріском провалитися й канути в небуття. Але вони вижили. Зав’язали з усіма залежностями, крім однієї — музики. Рідко яким гуртам вдається так довго триматися, а одиницям — ще й у віці «під сорок» випускати нетривіальні альбоми. Але в депешів вийшло.
«Ми (ARS ONLINE OÜ) використовуємо cookie-файли (cookies), обов\'язкові для роботи нашого сайту і сервісів, на підставі легітимного інтересу. Також, ми хотіли б із вашої згоди встановити на вашому пристрої опціональні аналітичні cookies для запам\'ятовування даних про перегляди та користування сервісами, а також маркетингові cookies, які допоможуть нам зрозуміти, які сервіси і продукти цікавлять користувачів найбільше.
Вмикаючи ці cookies, ви сприяєте поліпшенню наших сервісів і продуктів. Детальніше про cookies читайте в нашій «Політиці використання файлів cookies». Обов\'язкові cookies ми встановлюємо в будь-якому випадку. Нижче ви можете дозволити чи не дозволити нам установку опціональних cookies».