У своєму романі «Стріла Амура калібром 7,62» Петро Лущик розповідає драматичну історію двох родин — Сокирків і Затуливітер — упродовж більш ніж сто років, від 1918-го і до сьогодення. Тут і часи після Першої світової війни, і період Української Народної Республіки та після неї, і Друга світова війна. В сюжеті історії давніх часів переплітаються із сьогоденням. Географія твору охоплює Київ, схід, південь і захід України, частково Польщу і навіть Росію — Казань і Біробіджан. Жива мова героїв твору виказує їхні справжні почуття, а захопливий сюжет тримає читача в постійній напрузі...
Перу історика, археолога, етнографа Дмитра Яворницького (1855–1940) належить чимало різних за жанром праць, великих і малих, наукових і популярних, більшість з яких присвячено історії запорізького козацтва. Але головним підсумком його творчості стала тритомна праця «Історія запорізьких козаків». Учений також багато працював як лексикограф, вивчав слова і складав словники. Зібрав близько 60 тисяч слів, не зафіксованих раніше.
Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі. Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу, синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого висвітлення історії.
Для широкого загалу читачів.
У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. У основу книги покладено переважно оригінальні листи історичних
осіб і сучасні подіям акти; взято до уваги праці літописців, а також дослідниківпопередників автора. Вчений подає посторінкові посилання на першоджерела.
У виданні йдеться про становлення козацтва, про участь запорожців у народних повстаннях проти Речі Посполитої, висвітлюється роль запорожців у боротьбі за релігійно-національну незалежність Правобережної України, згадано період Руїни. Особливу увагу автор приділяє діяльності видатних козацьких
ватажків — Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін.
Для широкого загалу читачів.
У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва. Книга є найповнішим історичним дослідженням, що охоплює період 1686–1734 рр. Починається від Вічного миру, укладеного 1686 року між Росією та Польщею. Розповідається про взаємини Москви і Варшави з Кримським ханством, експансію московитів на українські землі через спорудження своїх фортець, утиски козацьких вольностей. Ретельно викладені деталі про козацькі війни проти бусурман і торгівлю Запоріжжя з іншими народами. Згадується про антимазепинське й антимосковське повстання Петрика, який намагався за допомогою татар відірвати Україну від Московії, що закінчилося невдачею, бунти стрільців, донського козака Кіндрата Булавіна. Перехід гетьмана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ став цілковитою несподіванкою для царя Петра І, але перемога останнього під Полтавою стала трагедією українського народу. Окремо розповідається про кровопролитне здобуття князем Меншиковим Чортомлицької Січі. Також ні протекторат Туреччини, ні протекторат Московії не стали корисними для запорізьких козаків, змушених поневірятися на чужині...
У літературній творчості Улас Самчук (1905—1987) був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Визначне місце в творчості Самчука посідає публіцистика, своєрідні подорожні нотатки.
У творі «На білому коні» У. Самчук створив образ історичної батьківщини довоєнного періоду, «радянського життя». Автор розповідає про зустрічі з поетами Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе, письменником Віктором Петровим (Домонтовичем), актрисою Тетяною Праховою, Степаном Скрипником (єпископом Мстиславом), отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. «На коні вороному» — це щемливе, тужливе прощання автора з рідною землею, де його надії не справдилися, прощання назавжди.
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії початку XX століття. У третій частини роману — «Батько і син» — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.
«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.
Фолькер Кучер народився 1962 року в місті Ліндлар. Вивчав філософію, історію і німецьку літературу, працював редактором. У 1995 році дебютував детективним романом «Bullenmord». З 2008 року публікує історичні детективні романи, дія яких відбувається в Берліні за часів агонії Веймарської республіки. Головний герой циклу — поліцейський інспектор Гереон Рат. До 2023 року побачило світ дев’ять романів цього циклу, які лягли в основу популярного серіалу «Вавилон—Берлін».
«Ґольдштайн» — третій роман з детективного циклу про комісара Рата (перші два — «Мокра риба» та «Німа смерть» — вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
1931 рік. У злочинному світі Берліна триває боротьба за владу. Інспектор Гереон Рат стежить за американським гангстером Авраамом Ґольдштайном, який оселився в готелі «Ексельсіор». Ніхто не підозрює, що Ґольдштайн уже давно вільно пересувається містом й навіть придбав зброю. Тим часом бос злочинного світу Йоганн Марлоу змушує Рата розпочати приватне розслідування: Рудий Г’юго, голова клубу перснів «Бероліна» та діловий партнер Марлоу, зник. І комісар невдовзі розуміє, що хтось намагається зіштовхнути ворогуючі банди в Берліні, переводячи стрілки на Ґольдштайна. Тож Рат має якнайшвидше з’ясувати, хто за цим усім стоїть...
Володимир Винниченко (1880‒1951) ― видатний український прозаїк і драматург. В українській літературі початку XX століття Винниченко започаткував течію неореалізму. Був одним з найвпливовіших політичних діячів свого часу. Багато років жив і працював в еміграції.
«Сонячна машина» ― перший український науково-фантастичний роман. Події в романі розгортаються на початку 20-х років минулого століття в Берліні. Рудольф Штор створює фантастичну «сонячну машину», яка дає змогу добувати їжу за допомогою сонячної енергії. Машина є визволенням людини від звичних способів годування. Щоб отримати «сонячний хліб», у неї треба покласти траву чи листя і пропустити сонячне світло, після чого оросити потом.
Науково-фантастичний винахід перевернув сприйняття світу людей. Звичне життя змінилося, і люди починають боротися за «сонячну машину».
Цао Сюецінь (1724—1764) — знаменитий китайський письменник, який впродовж усього життя працював над одним романом, відомим під назвою «Сон у червоному теремі».
Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою. Частково автобіографічний сюжет розгортається навколо історії великої аристократичної родини. У ньому — безліч персонажів, а головним героєм є юнак, який дорослішає, переживаючи нещасливе кохання.
«Сон у червоному теремі» перекладено багатьма мовами й продано мільйонами примірників. Роман дозволяє читачеві побачити яскраву картину суспільства Китаю XVIII століття, ознайомитися з його традиційною культурою, наблизитися до розуміння загадкового Сходу.
Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Після поранення та концтабору служив при британській місії в Німеччині, після чого був затриманий і перебував у радянському фільтраційному таборі. Працював головним редактором «Літературної газети». З правління Спілки письменників України його усунули через доноси.
«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.
«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями. І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.
Перша частина трилогії «Куди тече та річка» знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — родина Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.
У другій частині епопеї «Війна і революція» автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєï сiм’ï.
Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — британський письменник і журналіст. Всесвітню славу письменнику принесли роман-антиутопія «1984» (вперше опублікований 1949 року) і алегорична притча «Колгосп тварин» (1945). Письменник раніше від інших позбувся ілюзій щодо світової місії Радянської держави. Він ставив поруч імена Гітлера й Сталіна і зазначав спільність тоталітарних методів обох диктаторів. У передмові до українського видання «Колгоспу тварин» (1948 року), Орвелл зазначив, що для нього дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є. Найвідоміші цитати: «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» («Колгосп тварин»), «Хто керує минулим, той керує майбутнім: хто керує сьогоденням, керує минулим» («1984»), «Війна — це мир, свобода — це рабство, сила — в незнанні» («1984»), як і самі твори, не втратили актуальності.
У збірку також увійшли автобіографічні романи «У злиднях Парижа і Лондона» (1933), «Бірманські дні» (1934) і «Вшанування Каталонії» (1938).
Роберт Лейсі, відомий британський історик та біограф, пише про королеву Єлизавету II та її надзвичайне життя вже понад сорок років. Тож його участь як консультанта у серіалі від Netflix «Корона» цілком закономірна. Проте тут його голос був радше дорадчим, бо телевізійний образ монарха Великої Британії, послуговуючись законами жанру, створив сценарист Пітер Морган.
Однак глядачеві завжди хочеться зазирнути за лаштунки, побачити те, що за кадром, і королівський біограф Роберт Лейсі задовольнив цю цікавість, написавши роман «Корона: історія із серця подій», в якому додає до подій серіалу експертних оцінок та глибоких деталей, змальовує реалії Букінгемського палацу та Давнінг-стріт, 10.
Загалом обидва автори роблять нас свідками непростої історії, як мрії й надії початку життя згодом підпорядковуються лише обов’язку. Єлизавета Маунтбеттен й подумати не могла, що батько помре так рано, і їй, ще зовсім молодій і недосвідченій, доведеться зійти на трон, щоб правити найбільшою світовою імперією за доби великих суспільних, культурних і політичних змін. На час коронації, у 27 років, вона вже була дружиною та матір’ю, однак її становлення як королеви тільки починалося.
На сторінках цього видання постають два тисячоліття історії на теренах сучасної України. Книга поділена на дві частини: перша охоплює період від Х до ІІІ ст. н. е., друга — від ІІІ ст. до ІХ ст. Зміст книги було розроблено з метою залучення до її написання широкого кола фахівців, які найкраще дослідили та розуміються на окремих питаннях. Під однією обкладинкою зібрані відомості про мову, релігію, міфологію, технічні досягнення, економіку, мистецтво та військову справу давніх часів. Книга містить чимало унікальної інформації, результати новітніх досліджень, деякі розділи стали першими ластівками у висвітленні певних тем у такому обсязі.
Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом, розраховане на широке коло читачів.
«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. Другу і третю частини трилогії «Сага про Форсайтів» складають романи «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та інтерлюдії «Останнє літо Форсайта» і «Пробудження».
Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність: Рим, Греція, Близький Схід; Середньовіччя: Раннє Середньовіччя, Високе Середньовіччя, Пізнє Середньовіччя, XV століття; Сучасність: XVI — XХ століття. При створенні цього надзвичайного проекту його упорядник — видатний італійський вчений-філософ, літературний критик, письменник Умберто Еко — керувався мультидисциплінарним принципом: Історія, Філософія, Міфологія та релігія, Образотворче мистецтво, Література, Наука і техніка, Музика. Статті до розділів написані провідними італійськими фахівцями у кожній галузі.
Том «Середньовіччя. Собори. Лицарі. Міста» охоплює значний період —від початку ХІ століття до епохи Ренесансу, коли після очікування кінця світу і пришестя Христа у Європі починається бурхливий розвиток суспільства. Стрімко зростає кількість населення, з’являються нові міста, центром яких стають християнські собори, виникають ремісничі цехи і мануфактури, розвивається торгівля. Капетинги намагаються об’єднати Францію, Вільгельм Завойовник в Англії реорганізує державну владу, в Іспанії набирає обертів Реконкіста, Європа «розширюється» на Схід, війни не припиняються. І саме тому головною фігурою і символом Середньовіччя стає лицар, що є ідеальним уособленням феодального суспільства, бо поєднує в собі військові чесноти з християнськими, що знайшло відображення в літературі й мистецтві. Видання доповнено багатим ілюстративним матеріалом: всесвітньо відомими шедеврами, першодруками із багатьох музеїв світу та ін.
Жауме Кабре (нар. 1947 р. в Барселоні) - іспанський філолог, романіст, сценарист, історик літератури. Пише каталанською мовою. Закінчив філологічний факультет Барселонського університету, викладає в університеті Лериди, член філологічного товариства Каталонського університету. Протягом багатьох років Кабре поєднує письменницьку діяльність з викладанням, також працює на телебаченні й пише кінематографічні сценарії. Лауреат багатьох літературних премій.
Роман «Моє каяття» (2011) - один із найвидатніших творів сучасної літератури, його перекладено дванадцятьма мовами, а загальний наклад становить майже півмільйона примірників. Це роздуми автора про зло в історії людства, які подано через зображення життя інтелектуала, що народився після війни в Барселоні, та історії незвичайної старовинної скрипки з чарівним звуком, створеної кремонським майстром; історії, що, починаючи з насінини, з якої виросло дерево для її корпуса, завжди була щедро скроплена кров'ю. Розповідь від імені головного персонажа, вже ураженого хворобою Альцгеймера, насичена багатими історичними ремінісценціями. В ній ідеться про щире і високе кохання, про любов до краси речей, яка спонукає до злочинів, про дружбу і заздрість, про людську шляхетність і ницість, досить часто поєднувані, про духовні пошуки і мізерність буденного життя... Це каяття не тільки героя роману, а й кожного з нас.
Українською друкується вперше.
Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час.
До створення книги були залучені як провідні фахівці в галузі середньовічної історії та археології, так і молоді дослідники. Завдяки цьому у виданні вдалося поєднати теоретичні розробки, що є базовими для вітчизняної історичної науки та результати новаторських досліджень, які вперше представлені у такому обсязі. Під однією обкладинкою зібрано відомості про історію, господарство, мову, релігію, культуру (літературу, зображальне та музичне мистецтво, архітектуру), побут (одяг, ігри та розваги тощо) та військову справу середньовічного населення земель сучасної України.
Упорядником цього видання є археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко, яка більш як тридцять років займається дослідженням археологічних пам’яток та історії України часу середньовіччя.
Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом, розраховане на широке коло читачів.
...1815 рік. Колишній каторжник Жан Вальжан після 19-річного ув’язнення виходить на волю. Його переповнює злість до всього світу, у нього не залишилося нічого святого, він не вірить нікому і нічому. Однак усе міняє зустріч з католицьким єпископом Мірієлем — першою і єдиною людиною, яка пожаліла його, каторжника, відкинутого суспільством. Ця зустріч так вразила Вальжана, що він докорінно змінив своє життя: під чужим ім’ям заснував фабрику, завдяки якій виріс добробут цілого містечка, мером якого він потім став. Однак скоївши злочин у минулому житті, він стає бажаною здобиччю французької поліції і змушений переховуватися. Після смерті Фантіни — жінки, за долю якої Жан Вальжан ніс відповідальність, єдиною близькою йому людиною залишається її дочка Козетта. Заради щастя дівчинки він готовий на все…
«Ми (ARS ONLINE OÜ) використовуємо cookie-файли (cookies), обов\'язкові для роботи нашого сайту і сервісів, на підставі легітимного інтересу. Також, ми хотіли б із вашої згоди встановити на вашому пристрої опціональні аналітичні cookies для запам\'ятовування даних про перегляди та користування сервісами, а також маркетингові cookies, які допоможуть нам зрозуміти, які сервіси і продукти цікавлять користувачів найбільше.
Вмикаючи ці cookies, ви сприяєте поліпшенню наших сервісів і продуктів. Детальніше про cookies читайте в нашій «Політиці використання файлів cookies». Обов\'язкові cookies ми встановлюємо в будь-якому випадку. Нижче ви можете дозволити чи не дозволити нам установку опціональних cookies».